http://slitvolodymyrivka.blogspot.com/p/blog-page_64.html

 

Музика. Ведучі за столиком, на якому глобус, парасолька, книги, підсвічник.

Вед.1: Коли я дивлюсь на глобус, то згадую чарівника Оле Лукойє, який легким порухом руки відкривав свою чарівну парасольку і повертав кулю глобуса, щоб запросити   нас у подорож по казках.

Ведуча відкриває парасольку, ведучий повертає глобус

Вед.2: А ми сьогодні оглядаємо  глобус, щоб зрозуміти, яка різноманітна наша Земля за  природними умовами, скільки народів населяють її.

Вед 1: І кожен з цих народів має свою культуру, мистецтво. Кожен народ має свого  представника в океані літератури, яким пишаються не тільки співвітчизники, але й  читачі всього світу.

Вед 2: Реалії життя ХХІ ст… змушують сучасну людину жити в досить напруженому темпі.  Проте в гонитві за досягненням своєї чергової мети вона зупиняється, вражено  дивиться на навколишній світ. Їй хочеться відпочити: прочитати книгу  улюбленого письменника, послухати пісню, відвідати театр, поринути у світ прекрасного, де душа людини, мов кришталевий келих, буде наповнюватися магією  мистецтва.

Вед 1: Сьогодні ми спробуємо полинути в подорож сторінками чудової країни – її Величності Світової Літератури. Володимир Висоцький говорив: « Щастя – це подорож. Не обов’язково з переміною місця: подорож може бути в душу іншої  людини – у світ письменника, поета…»

Читець

На білих і пожовклих сторінках

Життя в потоках розмаїтих плине…

Читач блукає і мандрує по морях

З улюбленцем премудрої Афіни,

Шукає з Фаустом молодощів шляхи,

З Овідієм сумує на чужині,

І Дон Кіхотів поділяє гнів

В борні з ворожим плем’ям вітряків

Вед 1.: Література допомогла нам повірити в те, що добро обов’язково переможе зло, а любов – це нагорода за вірність і щирість почуттів

Вед 2: Разом з улюбленими героями ми вчилися розуміти сильних і проявляти милосердя  до слабких. Ми розгадували таємниці і знаходили відповіді, шукали скарби і  зрозуміли, що скарб – це дружба і любов

Читець

Книги в старом переплете  

Из Рая детского житья

Вы мне привет прощальный шлете,

Неизменившие друзья –

О, книги в старом переплете.

Темнеет, в воздухе свежо,

Том в счастье с Бекки полон веры.

Вот с факелом индеец Джо,

Блуждает в сумраке пещеры.

О, золотые времена,

Где взор светлей и серце чище!

О, золотые имена:

Гек Финн, Том Сойер, Принц и Нищий!

 Вед 2. Цікаво, а  яка книга може бути названа найпопулярнішою, чи найвідомішою, чи найкращою? Мабуть, визначити таку книгу неможливо?

Вед 1: У 2002 році Нобелівським інститутом в Осло визначено «Кращий 

 художній твір в історії людства». Ним став роман М. Сервантеса «Дон Кіхот».

Вед 2: Нині ця книга є найбільш читаною у світі після Біблії. Щороку, 23 квітня, в день  смерті автора, на батьківщині письменника відзначають безперервним читанням   роману «Дон Кіхот», який в Іспанії називають «нашою Біблією». Читці змінюють  один одного протягом 48 годин.

Вед 1: Лицар Сумного Образу, премудрий гідальго, Дон Кіхот. Він став символом  безкорисливого служіння добру і справедливості, готовності до боротьби зі злом, незважаючи ні на які перешкоди.

Вед 2: Великий Шіллер сказав, що література – це храм, в який можна ввійти лише з  чистою совістю і благородними намірами.

Вед 1: Шановні учні! Сьогодні ви присутні на дуже цікавому святі, яке називається «Бал героїв світової літератури». Ви познайомитесь з відважними, допитливими, закоханими героями книг різних письменників і поетів світу.

Вед2: Бо лише світовий літературі це дано. Герої всесвітньої літератури мандрують на повітряних кулях і досліджують таємниці природи, вміють дорожити друзями, вміють мріяти і любити.

Вед.1 Герої літературних творів супроводжують нас, усіх, хто любить читати, все життя. Кожен створює для себе свій уявний образ улюбленого героя.

Вед.2 Однак любов до літературних персонажів, захоплення ними знайшли своє втілення і в камені. У всіх країнах світу є пам’ятники улюбленим літературним героям. Пропонуємо переглянути презентацію, в якій  ви впізнаєте ваших улюбленців.

Вед 1 Світова література -  надзвичайно цікавий предмет. В курсі цього предмету вивчаються різні періоди людської цивілізації, починаючи з біблійних часів, з древньої Греції аж до сьогоднішнього дня.

Вед 1 Наші герої, які прибули на бал,  будуть самі про себе розповідати.

Вед 2  Отже, ласкаво запрошуємо вас на цей чудовий бал літературних героїв. Зустрічайте їх оплесками.

Ведучі представляють літературних героїв. Глядачі повинні їх впізнати.

Учні, які представляють літературних героїв, показують уривки з художніх творів.

 Вед 1.  Цей герой — один із наймогутніших титанів, який перейшов на сторону Зевса і допоміг йому здобути трон. З прихильністю ставився він до людей. Навчив їх багатьом ремеслам, дав знання про різні види діяльності. А найголовніше подарував людям вогонь, за що був жорстоко покараний могутнім Зевсом. Люди з теплотою і вдячністю згадують цього титана і його вчинки.

Символ борця за свободу, героїчного служіння людям -  цей герой  відкриває галерею вічних образів, до яких постійно звертається людство.

Хто ж це? ( 8-А клас   Прометей)

Уривок з п’єси Есхіла «Прометей закутий» — Прометей та Океаніди

Вед 2. Як важливо завжди бачити навколо себе хороше, світле, радіти життю, бути оптимістом. Це з успіхом вдавалося робити маленькій дівчинці. Знайомі з нею не всі присутні в нашій залі, а тільки п’ятикласники. І звати цю дівчинку …

( Поліанна –5-А  клас)

 

Вед 1  А хто це у нас там так заховався? Бешкетник і хитрун. Він не дуже любив ходити до школи. Бувало, що обманював свою тітку. Хоча ми знаємо, що він показав себе і надзвичайно сміливим хлопчиком

 ( Том Сойєр -  6-Аклас)       

 Вед 2.  До нас на бал завітала дівчинка, яку точно можна назвати найбільшою фантазеркою у світі. Що вона тільки не вигадувала? Мабуть, вона була б гарною подругою для  Тома. А її  кіски, що весело стримлять у різні сторони, підказують нам, що звати її….

 ( Пеппі Довгапанчоха   — 7-а клас)      

Вед 1.  Історія цієї героїні підтверджує думку, що добро, любов, лагідність, бажання допомогти цінується у всі часи. Доля нагороджує таких людей. Ось і наша героїня із простої дівчини Чорногузки перетворилась на прекрасну принцесу. А звати її …   

             ( Попелюшка   — 5-Б клас)

Вед 2.  Спочатку ця дівчинка, можливо, видалась вам грубою, навіть жорстокою. А якою їй бути, коли її мама – ватажок розбійників! Але насправді вона мала добре, чутливе серце. І саме серце підказало їй, як треба допомогти іншій маленькій дівчинці. Ми запрошуємо вийти до нас….

( Маленька розбійниця    -7-Б клас)

Вед 1. Героями творів світової літератури ( і ми це всі знаємо) можуть бути і чарівні істоти. Ось  і наша наступна гостя, малесенька, тендітна, у своєму житті пережила багато важких моментів. Її   навіть хотіли видати заміж за старого крота. Але добре, коли все закінчується добре. Так сталося і з нашою чарівною …( Дюймовочкою    5-А клас)

Вед 2.  Ця героїня так подобається нашим учням, що її образ надихнув і наших старшокласників   (9-Б клас)

Вед 1. Куди лише не закидає фантазія автора героя твору. Цьому маленькому хлопчику довелося навіть  здійснити   космічну подорож, аби зрозуміти, що треба любити і цінувати того, хто знаходиться поруч. Саме йому належать слова: «Ми відповідальні за тих, кого приручили». Ми запрошуємо вийти до нас прекрасного… 

          ( Маленького принца  8-Б клас)

   Вед 2.      Наш наступний герой своїм життям довів усім, що людина – це сильна особистість, що розум, кмітливість, віра в себе завжди допоможуть вийти з будь-якого скрутного становища. Нехай навіть для цього треба було витратити довгі роки життя. Ми раді вітати ….       

       ( Робінзона Крузо    9-А клас)

Вед 1.   А ці герої живуть у літературному творі, де є і чорт, що краде місяць, і відьма, і російська цариця, і українські  козаки. І вареники там самі до рота застрибують. І колядки та щедрівки там лунають. І всі ми здогадалися, що звати їх………

( Оксана і Вакула – 10 А клас)  

Вед.1 Наше свято завершується. Ми щиро дякуємо усім учням за ваш любов до літератури, за ваш талант та творчість. Запрошуємо усіх героїв на сцену

Всі учасники виходять на авансцену

Вед 1: Пам’ятайте…

Читці по черзі

-     ….що саме віра Герди до Кая зробила її сильнішою від 12 богатирів,

-    віра у власні сили допомогла Робінзону Крузо вижити у скрутних обставинах,

-   якщо ти не зрадиш свою мрію, то казка про пурпурові вітрила стане дійсністю,

-    ніколи не втрачай надії – світ не без добрих людей і Дон Кіхоти завжди існують, навіть  в найжорстокішому світі,

-    не покидайте бажання знайти істину в житті, як це робив Фауст, Гамлет, Болконський.

-    умійте відповідати за тих, кого приручили,

-     навчіться посміхатися зорям, як це робив маленький принц,

-    знайдіть свою щасливу зірку і поділіться її теплом з іншими.

 

Вед 1 По слідах героїв Гріна,

По книжках, що любиш ти,

Під вітрилом невидимим

Нам із друзями пливти.

 Вед.2  Як Ассоль ми йдем до мрії

Принц вказав шлях до зірок.

І не втратити надію –

Це життєвий наш урок.

 Вед 1  Ми навчилися любити

У Шекспіра і Гюго, -

У Толстого – в мирі жити,

А боротись  — у Дефо.  

           Подякувати усім учасникам, запросити прийти на бал наступного року, запропонувати усім сфотографуватися напам’ять

 

 

 

     Серед життєвих цінностей сучасної людини перше місце посідає цінність життя і здоров’я. Останніми десятиліттями світова наука зараховує проблему здоров’я  до кола глобальних проблем, розв’язання яких зумовлює характеристики майбутнього розвитку людства.Важливе значення для вирішення означеної проблеми є виховання у школярів відповідального ставлення до свого здоров’я та здоров’я людей, що їх оточують як до найвищих індивідуальних і суспільних цінностей, формування через освіту здорового способу життя.

         Одним із шляхів досягнення цієї мети є використання  в освітньому процесі інтеграції предметівз метою ефективнішого впливу на сприймання учнів навчального матеріалу. Не секрет, що багато школярів не співвідносять відомості про зовнішній світ, отримані, скажімо, на уроці історії, з відомостями про той же предмет,проякий  повідомляють на інших  уроках  (допустимо, на  літературі ).     

         Досить часто діти не зв'язують воєдино розрізнені факти, які їм повідомляють  у рамках одного предмету, тобто більшість учнів в процесі навчання не використовують найважливішу інтелектуальну здатність людини — здатність до порівняння, аналізу і класифікації отриманої інформації.

          Проблема ізолюючого мислення, нереалізованих здібностей учня, необхідність грамотної протидії цьому привела до ідеї інтеграції як одного із способів возз'єднання цілісності світосприйняття підлітків, а також  способів виявлення і розвитку прихованих, закладених природою здібностей.

         Інтерес до проблеми взаємодії предметів, до проблеми  інтегрованого навчання мотивований тим, що комплексне вивчення матеріалу з будь-якого предмету в поєднанні зі знаннями з основ здоров`я  не лише сприяє вдосконаленню знань і умінь учнів, підвищує пізнавальну активність дітей, але і веде їх до глибшого розуміння закономірностей розвитку суспільства, формує інтелектуальний і моральний світ підростаючого покоління, сприяє формуванню в учнів стійкої мотивації до ведення здорового способу життя та дбайливого ставлення до власного здоров`я. 

         Технологію  інтегрованого  навчання можна використовувати науроках з усіх предметів. Елементиінтегрованого навчання використовуються  в різному об'ємі залежно відтеми уроку, вікових та індивідуальних особливостей учнів, рівня їх розвитку, зацікавленості, а також можливостей школи.Форми роботи, методи та методичні прийоми проведенняінтегрованого уроку можуть бути різноманітними. Рекомендуємо застосовувати активні методи навчання, які залучатимуть переважну більшість учнів до широкого обговорення проблем здоров’я, спонукаючи їх до діалогу, дискусії.

          Це можуть бути як індивідуальні, групові завдання  інтегрованого характеру, так і цикли  уроків , що періодично проводяться.

         Міжпредметну інтеграцію слідвикористовувати  помірно, інформація з суміжних дисциплін вводиться дозовано, не перевантажуючи змісту основного матеріалу.

             Як елемент інтегрованого уроку, що сприяє здоров`язбереженню, в початковій школі доцільно використовувати традиції українського народу. Здоров’я в нашій країні цінували здавна. Народ склав багато приказок, прислів’їв, казок, віршів, пісень, в яких вшановується та оспівується здоров’я. Для формування здорового способу життя варто використовувати ігри, руханки, спортивні естафети, змагання.  Суттєво допомагає закріпити і поглибити знання учнів з основ здорового способу життяелемент інсценування,що має багато спільного з театром та викликає сильні почуття і, відповідно,  впливає на емоційно-вольову сферу особистості. Як один із найдавніших методів навчання, він є найбільш ефективним і сьогодні, бо забезпечує умови максимального наближення дидактичного процесу до дійсності.

         Наочність наінтегрованому уроці в початкових класах є обов’язковою. Це можуть бути малюнки («Здоров’я очима дитини», «За здоров’ям на природу», «Діти, рух, здоров’я», «Більше рухайтесь», «Радій життю», «Твої рідні»), українські загадки, прислів’я і приказки про здоров’я («Найбільше багатство – здоров’я», «Нема щастя без здоров’я», «Веселий сміх – здоров’я», «Здоров’я маємо – не дбаємо, а втративши – плачемо»)

          При виборі форми проведення інтегрованого уроку в основній школі вчителеві доцільно враховувати психологічні особливості підліткового віку, що характеризуються становленням самосвідомості, відчуттям дорослості.  

     Активізації пізнавальної діяльності учнів у  підготовці та проведенні інтегрованих уроків сприятиме виготовлення плакатів, листівок, буклетів з їх наступною презентацією, обговорення українських приказок і прислів’їв, висловів видатних людей про здоров’я.

         Широке впровадження тестів, анкет, рольових ігор приверне увагу учнів до актуальної проблеми, якою є формування, зміцнення і збереження здоров’я.

          Форми роботи, що розвивають здоров’язбережувальну компетентність учнів основної школи, створюють атмосферу довіри та поваги, можуть стати складовою частиною  або елементом інтегрованого уроку:

-   тренінгові вправи («Острів», «Світ мого «Я», «Я – частинка людства», «Стань успішною людиною»,    «Мій темперамент»);

-   спілкування в колі («Шляхи побудови адекватної самооцінки», «Розкажи мені про себе», «Домінуючий мотив навчання», «Чому я собі не подобаюся?»);

          -п’ятихвилинки спілкування(«Бути здоровим – моє право», «Організуй себе сам», «Без добрих справ нема доброго імені», «З віри в себе – до творця своєї долі», «Вчись із насолодою»);

-    дискусії, диспути («Підлітковий вік – який він?», «Як навчитися контролювати свої емоції?»);

-   мозковий штурм («Кохання – це…», «Як не опинитися в обіймах алкоголю?», «10 заповідей здоров’я», «Бути здоровою людиною – які переваги це дає?»);

-   ситуативні, рольові ігри («Непрохані гості», «Я вдома сам», «У гостях», «У громадському транспорті»);

-    діалог із самим собою;

-    презентація творчого задуму;

           -  складання азбуки самовиховання та

              самооздоровлення;

           — створення особистого банку   

             життєтворчих ідей.

         Досвід показує, що завданняі уроки   інтегрованого  типу викликають інтерес як у школярів середньої ланки, так і у старшокласників.        Устаршій школі інтегрований урок, на якому вчитель акцентує увагу учнів на необхідності виховання відповідальності за своє здоров`я,  має стати своєрідним уроком громадянської зрілості, із врахуванням рівня інформованості та зацікавленості учнів проблемою здоров’я та системою ведення здорового способу життя. Провідне завдання уроку – дати можливість і право учням самостійно розв’язувати питання здоров’я, приймати розумні рішення, виходячи зі своєї спроможності, а також із факту, що формування особистості повинне бути спрямоване в інтересах самої особистості і за її бажанням. Реалізувати визначені завдання можна застосувавши такі форми роботи, як: дискусія, диспут, прес-конференція, брифінг, круглий стіл, тренінг, під час яких можна розробити моделі розв’язання різних проблемних ситуацій на основі їх аналізу, активного обговорювання та захисту своєї позиції. Залежно від обраного напрямку здоров’язбереження, різноманітною може бути інформація, яка використовується на інтегрованому уроці: «З історії виникнення науки про здоров’я»; «Українські вчені про збереження здоров’я», «Що ти обираєш: жити здóрово чи здорóво?», «Як знайти формулу життя?», «Твій вільний час та здоров’я», «Здорова сім’я – міцна держава», «Традиції збереження здоров’я в сім’ї»; «Мої права та обов’язки щодо збереження і зміцнення здоров’я», «Народна мудрість про значення здорового способу життя», «Видатні особистості про здоров’я», «Порадник шляхетної поведінки», «Нетрадиційні методи оздоровлення».

         У ході уроку доцільно надавати можливість старшокласникам розв’язувати проблеми реальної поведінки, активізуючи отримання зворотного зв’язку від своїх товаришів, що мають схожі проблеми або досвід їх розв’язання. Запропонувати учням довести у дискусії зі своїми товаришами залежність здоров’я від способу життя. Обґрунтувати прикладами з досвіду батьків, друзів, з літератури чи кінофільмів.

   Паралельне співіснування в одному уроці різних пластів матеріалу дозволяє зробити сучасний  урок цікавішим і змістовнішим, дає можливість різноманітити види діяльності дітей, емоційно залучити школярів в рішення поставлених перед ними завдань.

    Таким чином, інтегрування є якісно відмінним способом структурування, презентації та засвоєння програмового матеріалу, що уможливлює системний виклад знань у нових органічних взаємозв’язках.

    Інтеграція навчальних предметів—це вимога часу, це творчість, самобутність, мистецтво педагога. Інтегрований урок стимулює пізнавальну діяльність, самостійність, пізнавальну активність та ініціативу учнів, такий урок дає можливість підводити дітей до усвідомлення емоційно пережитої  потреби міркувати і висловлювати свої думки.

          Творчою групою педагогів, які працюють над розробкою інтегрованих уроків, спрямованих на формування культури здоров`я школярів та відповідального ставлення до здоров’я, запропоновано можливі теми інтеграції навчальних предметів та основ здоров’я.

 

Клас	Навч-й предмет	Інтегровані теми
5кл.	Природо-  знавство	Роль води у природі. Безпека середовища. Правила безпечної поведінки на воді.
5 кл.	Матем.	Відсотки. Харчування підлітка.
5кл.	Матем.	Діаграми. Активний відпочинок. Спорт.
5кл.	Світова літерат.	М. Твен «Пригоди Тома Сойєра». Світ дитини у творі. Вплив небезпек на життя дитини. Наслідки небезпечних ситуацій.
6кл.	Англ. мова	Збережемо планету. Вплив людини на природу.
6кл.	Матем.	Графіки. Правила безпечної поведінки на дорозі.
6кл.	Світова літерат.	Д. Лондон «Жага до життя». Поведінка людини в автономній ситуації.
6кл.	Етика	Як пов’язані довкілля і здоров`я людини. Вплив природного середовища на здоров`я людини.
6кл.	Етика	Яку роль відіграють емоції та почуття в житті людини. Фактори, які порушують психологічну рівновагу.
6кл.	Історія	Культура Давньої Греції. Фізичне виховання підлітка.
6 кл	Російська мова	Самостійні частини мови. Гармонійний розвиток людини.
7кл.	Хімія	Поняття про оксиди. Окиснення і горіння. Причини виникнення пожеж.
7кл.	Світова літерат.	О.Генрі «Останній листок». Взаємозв’язок почуттів і здоров`я.
7кл.	Світова літерат.	Урок-гра «Справжній герой». Людина в екстремальній ситуації. Безпека твого життя.
7кл.	Англ. мова	Покупки. Здорове харчування.
8кл.	Рос. мова	Односкладні речення. Складові здорового способу життя
9кл.	Інфор- матика	Комп’ютерна графіка. Виготовлення буклетів на тему: «Здоров`я підлітка».
9кл.	Матем.	Статистика. Соціальні наслідки сучасних небезпек суспільства.
9кл.	Укр. мова	Твір-роздум на морально-етичну тему: «Ми за здоров`я на Землі. Шкідливим звичкам скажем: «Ні!»
9кл.	Право- знавство	Права дитини. Безпека людини і право.
9кл.	Біологія	Головний мозок. Розвиток пам`яті.
9кл.	Біологія	Продовження роду як одне з призначень людини. Захворювання, що передаються статевим шляхом.
11кл.	Укр. літерат.	В. Підмогильний «Місто». Моральне здоров`я людини—правильна організація її життя.

 

 

Мета літературної освіти – ввести учнів у світ прекрасного, прилучити до національного і світового мистецтва слова, виховувати потребу в читанні, інтерес до художнього слова, високі естетичні смаки, здатність творчо сприймати прочитане.                                                                                                   

            Український педагог В. Сухомлинський свого часу сказав: «Однією з найсерйозніших хиб нашої шкільної практики є те, що, навчаючи дітей,  працює переважно вчитель».

         Т.Чередник зазначає: «Якщо учень емоційно не включений до процесу навчання, якщо відсутній діалог між ним і твором, якщо проблеми, що обговорюються в процесі читання, не торкаються душі реципієнта, то найвірогідніше результативність уроку буде низькою».

Урок літератури ефективний тоді, коли на ньому немає жодного пасивного учня. Як досягти цього?

Ефективним засобом реалізації цього завдання є інноваційні технології, які пробуджують потяг до самовизначення, самоусвідомлення, дають змогу зазирнути в себе і одночасно спрямовані на розвиток здатності учнів до спільної діяльності. ристання сучасних педагогічних технологій.

Тому методичною темою обрала «Розвиток творчого мислення учнів засобами інноваційних технологій».

Актуальність досвідуполягає в тому, що інноваційні технології:

-         розвивають і формують творче мислення учнів;

-         формують здатність до самостійної праці;

-   сприяють виробленню навичок роботи з різними інформаційними джерелами;

-         привчають до групової діяльності;

-    залучають власний досвід учня;

-             сприяють підвищенню інтересу до вивчення предмета.

              Теоретичною основою досвідує технологія критичного мислення        ( М.Ліпман, К Мередит, Д.Клустер, Ч.Темпл, Дж. Стил, К Баханов,), технологія інтерактивного навчання (Дж. Шерман, Г.Фріц, О.Пометун, Л.Пироженко, Т.Ремех); проектна  технологія (Дж.Дьюї, В. Кілпатрік, Л.Трамп); технологія проблемного навчання (Дж. ДьюЇ, І. Лернер,            М. Скаткін М.Махмутов, П.Підкасистий); технологія комп’ютерного (інформаційного) навчання (А.Єршов). 

           Сутність досвідуполягає в особливостях проектування педагогічного процесу, який базується на основі раціонального поєднання елементів названих вище інноваційних технологій та традиційних  навчання та розвитку особистості.

     Мета досвіду:

  — розвивати інтелектуальні та творчі особистісні якості учнів з урахуванням їх інтересів, мотивів, системи цінностей;

  — залучати учнів до систематичної, творчої, пошукової, роботи;

  — виховувати активну, компетентну, креативну особистість, яка вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми.

                        Практична значущістьдосвіду полягає в тому, що реалізація інноваційного підходу до навчання учнів дозволяє підняти на якісно новий рівень педагогічний процес, підвищити рівень навчальних досягнень, забезпечує психолого — емоційну комфортність і подальшу соціальну адаптованість школярів, готовність реалізувати особисті якості в індивідуальній чи колективній діяльності (в системі «учитель — учень», «учень — учень»).                                                         

         Формування творчої людини засобами літератури передбачає:     

 -       систематичне розв'язання різноманітних творчих завдань;

 -       залучення до роботи на уроці всіх учнів;

 -       активна робота з текстом;

 -       проблемний підхід до вивчення творів;

 -        врахування вікових особливостей учнів.

 Технологія критичного мислення

     За М.Ліпманом, критичне мислення   — «вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно а) засновується на критеріях, б) є таким, що самокоректується, в) пливе до контексту.»

         Критичне мислення – це здатність людини самостійно аналізувати інформацію; аргументувати свої думки, змінювати їх, якщо вони неправильні; розпізнавати пропаганду; відкритість до сприймання інших поглядів.

         Д.Чаффі у книзі «Шлях мислення. Кроки до багатого життя» визначає ознаки, які визначають критично мислячу людину:

  — відкритість до інших думок, тобто здатність уважно прислухатися до інших поглядів;

  — компетентність – прагнення обґрунтовувати свою думку за допомогою знання справи;

  — інтелектуальна активність;

  — допитливість – вміння проникнути у сутність джерел інформації;

  — незалежність мислення – відсутність побоювання непогодження з групою, здатність до критичного сприйняття думок інших;

Проникливість – здатність до проникнення в сутність питання;

Самокритичність – розуміння особливостей свого мислення.

            Технологія розвитку критичного мислення включає в себе три обов'язкові компоненти уроку:

1.      Активізація (очікування, окреслення мети уроку),

2.      Усвідомлення (змістово-пошукова та перетворювальна діяльність).

3.      Рефлексія (системно-узагальнювальна діяльність).

                    На етапі активізації приділяю  увагу мотивації навчання;аби допомогти учням поновити попередні знання, пробудити їхню цікавість і спонукати до пошуку, використовую прийоми інтерактивного, проблемного навчання:

         — ігрові прийоми (наприклад, перепусткою на урок є слово-код: пропонується назвати імена героїв грецьких міфів, якщо про них говорили на попередньому уроці, або перелічити цінності, які Скрудж вважав головними у житті.);

           — прийом «Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися» ( під час вивчення теми «Найдавніші пам’ятки світової літератури» учні порівнюють Біблію, Веди, Коран)

         — прийоми «Гронування»,   — повторення основних факті попередньої теми; наприклад: ознаки байки чи Рільке і Україна

          — «Вільне письмо»;

       -  проблемні запитання  (наприклад, «Коли слабкий стає сильним?»          ( Р.Кіплінг «Мауглі»,Дж.Олдрідж «Останній дюйм»);

          — прийом «Центон» (від латинської cento – клаптикова ковдра)   —  створити вірш чи невеликий прозовий текст, цілком складені з рядків інших творів. Наприклад:   Однажды в холодную зимнюю пору

                                               Сижу за решеткой в темнице строй.

                                               Смотрю, поднимается медленно вгору

                                             Вскормленный в неволе орел молодой.                        — прийом  «Розсип епізодів» (відновлення порушеної послідовності перевіряючизнання учнями тексту художнього твору, фактів життєвого шляху письменника чи літературного героя); 

         — літературні диктанти (як на перевірку знання тексту, так і на уміння логічно мислити);

         — розгадування кросвордів;

       — вікторини;

       — евристичну бесіду, яка дозволяє перевірити глибину розуміння матеріалу, контролювати процес засвоєння знань і виявлення можливих прогалин;

— визначити колір, настрій художнього твору ( зокрема поезії);

         На етапі усвідомлення, безперечно, головну роль відіграє робота з текстом художнього твору, і йому мають бути підпорядковані всі елементи структури уроку.

         Залежно від віку учнів варіюю види і прийоми роботи.Умолодшому підлітковому віці це:

          —  читання і переказ:

         — переказ ланцюжком;

         — читання у ролях;

         — формулювання запитань літературному герою (письменнику)– наприклад: питання Тарасу Бульбі, Скруджеві;

         — переказ від імені…(скажімо, від другорядного персонажа чи навіть предмета – переказ від імені дітей Тонкого ( оповідання А Чехова), від імені Біргелера ( оповідання Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»));

         — читання з передбаченням (головне — щоб текст був незнайомим) – А.Міцкевич «Альпухара»;

          — зміни сюжет твору, придумай іншу кінцівку ( А.Сент-Екзюпері «Маленький принц», О Пушкін «Пісня про віщого Олега» — Що було б, якби князь не повірив волхву?)

         Для старших підлітків є характерним "…сприйняття…літературного  твору лише у співвіднесенні з власним внутрішнім світом" (В.В.Гладишев). Тут важливо сфокусувати увагу учня на проблемних питаннях і шляхах їхніх вирішень. З цією метою доцільно використовувати, окрім наведених вище, такі види роботи:

         — "Мозковий штурм";

         — розігрування ситуації за ролями (за О.І.Пометун — епізод з літературного твору, в якому представлена поведінка певного персонажа, причому важливі не акторські здібності учасників гри, а здатність зрозуміти проблему з точки зору саме персонажа) – вивчаючи байки, твори В Скотта «Айвенго», О.Генрі «Останній листок», Лж.Олдріджа «Останній дюйм», Дж. Лондона «Любов до життя»;

         — "Обери позицію" (пояснення власного вибору, сприйняття інших точок зору на поставлену проблему, обстоювання або зміна позиції після обговорення) – Берман з новели О.Генрі «Останній листок» герой чи звичайна людина?;Чи можна зрозуміти та виправдати поведінку Андрія  з повісті М.Гоголя «Тарас Бульба»?

        — використовую дилеми ( наприклад:, як має повестися Ровена, знаходячись у полоні де Брасі: 1) вийти за нього заміж і, таким чином, врятувати Айвенго та Седріка чи 2) відмовити де Брасі і зберегти вірність Айвенго ( за романом В.Скотта «Айвенго»);

        — „Педагогічна провокація” або категоричне твердження, що спонукає до дискусії. Наприклад: „Скрудж – жертва, його треба пожаліти”.

         У період ранньої юності спостерігається дистанційований тип сприйняття, коли учень уже розрізняє власну моральну площину поведінки і певну умовність, створену уявою письменника. Щоб залучити учня до сприйняття морального досвіду людства через літературний твір, щоб допомогти йому зрозуміти причини і наслідки буття, необхідна поглиблена робота текстом, зростає значущість пошукової діяльності. На думку      О.О. Ісаєвої, метою пошукової діяльності є "…розвинути певні вміння та навички, потрібні для вирішення нестандартних завдань, навчити самостійного дослідження…". Тому до описаних вище видів роботи додаються такі:

         — зіставлення аргументів (групи учнів презентують дібрану інформацію про бачення проблеми з різних точок зору. Наприклад:  Чичиков — «подлец и приобретатель» чи зразок послідовності у веденні бізнесу?; Дон Кіхот – герой чи пародійний персонаж?);

         — зіставлення твору з екранізацією, ( Булгаков «Майстер і Маргарита», Ф.Дюрренматт «Гостина старої дами»)

         — зіставлення підрядника і кількох варіантів перекладу ( поезія В.Шекспіра, П.Верлена)

         — застосування фонової інформації у процесі вивчення конкретної теми(наприклад, оглядові теми – епоха Відродження. Література ХІХ століття або під час обговорення теорії Раскольникова варто згадати про ідеологічні пошуки 60-х років позаминулого століття, ідеї Ф.Ніцше).

      — часто використовую на уроках музику, живопис, кіно, відео з метою створення певної атмосфери уроку, показу зв’язків між видами мистецтв     ( В.Скотт – середньовічна музика, А.К. Дойль – музика з фільму про Шерлока Хомса; ілюстрації дотворів, що вивчаються чи репродукцій картин, які можна співвіднести зі змістом літературних творів ( наприклад, Ф.Кафка «Перевтілення» та картина Е.Мунка «Крик», поезія модерністів ХХ століття та полотна художників-модерністів, абстракционістів).

         На етапі  рефлексії  найчастіше пропоную:

                  — узагальнити знання за допомогою гронування;

           — закінчити речення: «Сьогодні на уроці я зрозумів…», «Від сьогодні я…», «Образ… допоміг висловити письменнику думку…»;

         — поставити запитання письменнику або герою, наприклад: тарасу Бульбі

          -  написати листа,  наприклад: лист Маленькому принцу, Сніговій Королеві;

           — прийом «Так чи ні»;

          — прийом « Викинути зайве»

            — прийом «Прес»;

           — створити сенкан;

         — прийом «Лови помилку» (виправлення фактичних помилок у тексті, при визначенні теоретико-літературних понять та фактів з життя і творчості письменника);

         -  «Вільне письмо»;

          — «Постав себе на місце героя»;

          — прийом «Кенінг» ( асоціація) – до явища, образу, поняття дібрати асоціацію у формі словосполучення, яке складається з двох іменників: Н.в+Р.в ( н., небо – країна сонця, сонце – вогонь неба, Прометей – велетень духу);

        — прийом «Літературна скринька» — перевірка теорії літератури;

        — «Методика одного речення» — учні коментують епіграф, підводять підсумок.

 

У мовній комунікації (спілкуванні за допомогою мови) можуть виникати перешкоди: адресат іноді сприймає не той зміст, який хотів висловити мовець. Причини цього — або нерозуміння адресатом значення певних мовних засобів, або, частіше, помилки у висловлюванні мовця. Вони трапляються як в усному, так і в писемному мовленні.

В усному і писемному мовленні трапляються:

1. помилки у змісті:

— тема розкрита неповно;
-є щось зайве;
-перекручені факти;
-не простежується головна думка;
-не весь матеріал підпорядковано основній думці;

2. помилки у побудові висловлювання:

-зміст викладається непослідовно;
-не забезпечується зв'язок між окремими фразами;

3. мовленнєві помилки:

-слово вжите не в тому значенні;
-вжите зайве слово;
-невиправдано повторюються слова або однакова структура речень;
-неправильно поєднано (за змістом) слова;
-вжито засоби, що не відповідають стилю висловлювання;
-вжито слова, що не відповідають описуваній епосі;
-замість українських вжито слова іншої мови;

4. граматичні помилки:

-неправильно утворені слова;
-ненормативна форма слова;
-неправильно побудоване словосполучення чи речення;
-недоречно вжито засоби міжфразового зв'язку у тексті.

Тільки у писемному мовленні бувають:

1. орфографічні помилки:

-неправильно написане слово або сполучення слів;
-неправильний перенос у наступний рядок;
-неправильно скорочено слово;

2. пунктуаційні помилки:

-не поставлено потрібних розділових знаків;
-неправильно розставлено розділові знаки;
-поставлено зайві розділові знаки.

Тільки в усному мовленні розрізняють:

1. орфоепічні помилки:

-неправильна вимова звуків;
-ненормативна вимова звукосполучень;
-неправильне наголошування слів;

2. інтонаційні помилки:

-неправильне інтонування речень (паузи, темп вимови, підвищення і пониження голосу).

1. Усі виправлення, помітки й записи в учнівських роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.

2. Виявлені помилки позначають так:


— у 5-11 кл. – орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою або виправляють, а на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки ( | — орфографічна, v — пунктуаційна, г – граматична); помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою (/) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, але не враховують при остаточному визначенні оцінки;


— у 10-11 кл., особливо в класах філологічного напряму, зазначати лексичні (неточність у слововживанні, тавтологія, русизми (тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність їх тощо) та змістові помилки ( логічні – втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні – неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (л – лексична, с – стилістична, з – змістова помилки). За наявності у творі більше п’яти поправок оцінка знижується на бал.


Відповідно до «Інструкції з ведення класного журналу учнів 5–11 (12) класів загальноосвітніх навчальних закладів» (Інформаційний збірник МОНУ. – № 16–17. – 2008. – С. 40-46) поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учнів. Оцінка за контрольний твір є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис в журнальній колонці «Твір» не робиться. У 9-11 класах оцінка за контрольний домашній твір виставляється у колонці після проведення уроку, на якому було задано домашній твір і проведено інструктаж щодо його виконання. На сторінці журналу вгорі робиться запис «Домашній твір». Без дати виставляють оцінку за читання напам'ять поетичних або прозових творів (надпис в журнальній колонці – «Напам'ять»), з метою накопичення оцінки за читання учнями напам’ять до виставлення найближчої тематичної. Надпис «Зошит», як і записи інших форм контролю, роблять у формі називного відмінка (а не «за зошит»; І семестр (а не «за І семестр») і т. д. Відповідно до наказу МОН України від 05.05. 2008 р. № 371 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти» (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України № 13-15. – 2008) тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, не відводячи на це окремого уроку.

Уточнення потребують вимоги щодо структури і особливостей проведення уроків розвитку мовлення (матеріал розроблено О.О. Ісаєвою, завідувачем навчально-методичне кафедри методики викладання російської мови і світової літератури Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, доктором педагогічних наук, професором). Розвиток мовлення учнiв – це система роботи, спрямована на розвиток умiнь і навичок учнiв в усній та писемній формі передавати чужi думки та будувати власнi висловлювання.

Cпецифiкою роботи з розвитку мовлення на уроках лiтератури обумовлено появу основних правил, якими прийнято оперувати пiд час удосконବ¬лення мовленнєвої культури учнiв.

Робота з розвитку мовлення має:

• базуватися на безпосереднiх лiтературних та життєвих враженнях учнiв. I завдання вчителя –органiзувати цi враження, перш за все зацiкавити художнiм твором, тобто презентувати книгу, зробити так, щоб учень її прочитав. Якщо художнiй твiр схвилював учня, то у нього з'являться новi думки i почуття, що є необхiдним першоджерелом слова. Так, культура усного та писемного мовлення передбачає, що необхiдно вмiти складати план твору, продумати аргументи для свого виступу, побудувати композицiю доповіді. Такi вміння школярiв стануть реальними, якщо опановувати ними учнi будуть пiд час вивчення тих творiв, якi доступнi їм, вiдповідають вiковим особливостям, цiкавi їм за тематикою, близькі за проблемами, що порушуються, нетрадицiйними поглядами, що в них висловлюються.

• будуватися в єдинiй системi, використовуючи принцип наступностi навчання. Важливо пiдкреслити, що цей принцип має бути прiоритетним. Потрiбно, щоб кожний вид роботи з розвитку мовлення розглядався вчителем з перспективою послiдовно зростаючих можливостей учнiв. Таким чином, кожний вид роботи з розвитку мовлення учнiв має спиратися на отриманi вже на попереднiх уроках вмiння та навички, розвивати та удосконалювати їх.

• спонукати учнів до творчостi, має сприяти закрiпленню та удосконаленню отриманих знань і умiнь. Рiзноманiтнi види власних висловлювань учителя-словесника повиннi бути грамотними, логiчними, емоцiйними та виразними. Для цього словеснику треба уникати таких якостей мови, як безсистемнiсть, монотоннiсть, багатослiвнiсть, непереконливість та ін. «Живе слово» вчителя має стати зразком монологiчної мови для учнiв. Таким «живим словом» може бути розповiдь про письменника, про iсторiю створення твору, усний вiдгук на вiдповiдь учня чи на його твiр, коментар до тексту, лекцiя на уроцi лiтератури. Ставлення школярiв до твору, їхнє розумiння його залежить вiд того, наскiльки буде змiстовна, виразна, переконлива i цiкава розповiдь учителя;

• здiйснюватися на кожному уроцi лiтератури i закрiплюватися на окремих спеціальних уроках –уроках розвитку мовлення, що є квiнтесенцiєю всiєї роботи з удосконалення мовленнєвих умiнь та навичок учнiв.


З метою розвитку монологічного та діалогічного писемного й усного мовлення школярів учителю доцільно розробити орієнтовну програму уроків розвитку мовлення школярів з методичними рекомендаціями щодо їх проведення. Програма може мати таку структуру:


1.Тема уроку розвитку мовлення.
2. Мета уроку.
3. Місце даного уроку в загальній системі вивчення окремої літературної теми.
4. Методичні рекомендації до уроку.

Серед уроків розвитку мовлення слід відзначити такі види:

1. Уроки навчання написання творчих робіт на основі життєвих вражень.
2. Уроки навчання складання усних відповідей на питання, доповідей.
3. Уроки навчання написання творів різних жанрів.
4. Уроки аналізу письмових робіт школярів.

Пропонуємо орієнтовну структуру уроку розвитку мовлення:

I. Вступне слово вчителя (зразок усного мовлення).

II. Словникова робота(пояснення значення незнайомих учням слів, історичний, лінгвістичний коментар).

III. Бесіда або діалог з учнями, групова робота (на цьому етапі учні розвивають навички чіткого і точного формулювання питання і відповіді).

IV. Переказ тексту (уривку) або розповідь учня (розвиток умінь і навичок роботи з текстом); складання плану.

V. Виразне читання(розвиток умінь учнів виразно читати тексти (уривки) епічних, ліричних, драматичних творів).

VІ. Обговорення, виправлення помилок, коментар.

VІІ. Заключне слово вчителя(короткий висновок, оцінка роботи на уроці).


З огляду на реальні можливості викладання світової літератури, уроки розвитку мовлення слід планувати у такий спосіб, щоб були представлені різні види, прийоми та форми робіт щодо розвитку діалогічного та монологічного усного та писемного мовлення учнів. Учитель має враховувати свої власні напрацювання та інтереси, індивідуальні особливості кожного класу, їхній рівень підготовки і творчо використовувати набутий досвід для організації уроків розвитку мовлення. Водночас слід наголосити, що кожний окремий урок розвитку мовлення має бути не випадковим, а розглядатися як необхідний елемент у системі уроків з вивчення окремої літературної теми, у загальній системі уроків розвитку мовленнєвих умінь та навичок учнів.

До роботи з організації розвитку мовлення учнiв висуваються такі вимоги:


1) активiзацiя мовленнєвої дiяльностi учнів iз залученням рiзноманiтної лексики та фразеологiї, образних засобiв мови залежно вiд теми висловлювання;


2) вiдповiднiсть запропонованих видiв роботи з розвитку мовлення учнiв їхнiм вiковим та психологiчним особливостям, рiвню розвитку школярiв;


3) врахування iдейно-художньої своєрідності лiтературного твору, при вивченнi якого ведеться робота з розвитку мовлення учнiв;


4) спрямованiсть на поглиблене читання лiтературного твору, розширення знань з лiтератури.

Серед видів робіт з розвитку мовлення, які мають готувати учні із світової літератури, зазначимо такі:

• виразне читання текстів (уривків) та читання напам‘ять;

• оповідь про життя письменника, поета;

• підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;

• переказ зі зміною особи оповідача, переказ з докладним цитуванням авторського тексту;

• оповідь про життя героя твору(персонажа) за колективно (самостійно) складеним простим (складним) планом;

• усний (письмовий) відгук на прочитану книгу;

• усна (письмова) (за планом) характеристика персонажа;

• написання простого (складного) плану твору (уривку);

• складання усної (письмової) оповіді за малюнком, ілюстрацією;

• складанняоповідання (казки) за прислів’ям;

• добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;

• введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;

• докладна зв’язна відповідь на поставлене запитання;

• перекази (докладний, вибірковий, стислий) невеликих за обсягом
епічних творів чи фрагментів з них;

• реферати на літературну тему (за одним та декількома джерелами);

• письмові творчі роботи, різні за обсягом, характером і жанром;

• план та конспект літературно-критичної статті.


Основний вид письмових висловлювань на уроках лiтератури – це творчi роботи рiзних жанрiв. Творчі роботи розподіляються на дві основні групи: твори на літературні теми та твори на основі життєвих вражень( за М.В. Колокольцевим). Під час оцінювання творчих робіт учитель зазвичай орієнтується на ступінь самостійності у підготовці такого виду робіт, на висловлені у них власні судження та враження від прочитаного твору.


Отже, готуючи різноманітні письмові висловлювання у процесі вивчення літератури, школярі набувають необхідних умінь та навичок, що мають практичний характер, сприяють розвитку їхньої читацької культури.

Джерело: zavuch.at.ua/2011-2012/Navch_metod/Metod_rekom/svitova_literatura.pdf

Уточнення потребують вимоги щодо структури і особливостей проведення уроків розвитку мовлення (матеріал розроблено О.О. Ісаєвою, завідувачем навчально-методичне кафедри методики викладання російської мови і світової літератури Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, доктором педагогічних наук, професором). Розвиток мовлення учнiв – це система роботи, спрямована на розвиток умiнь і навичок учнiв в усній та писемній формі передавати чужi думки та будувати власнi висловлювання.

Cпецифiкою роботи з розвитку мовлення на уроках лiтератури обумовлено появу основних правил, якими прийнято оперувати пiд час удосконବ¬лення мовленнєвої культури учнiв.

Робота з розвитку мовлення має:

• базуватися на безпосереднiх лiтературних та життєвих враженнях учнiв. I завдання вчителя –органiзувати цi враження, перш за все зацiкавити художнiм твором, тобто презентувати книгу, зробити так, щоб учень її прочитав. Якщо художнiй твiр схвилював учня, то у нього з'являться новi думки i почуття, що є необхiдним першоджерелом слова. Так, культура усного та писемного мовлення передбачає, що необхiдно вмiти складати план твору, продумати аргументи для свого виступу, побудувати композицiю доповіді. Такi вміння школярiв стануть реальними, якщо опановувати ними учнi будуть пiд час вивчення тих творiв, якi доступнi їм, вiдповідають вiковим особливостям, цiкавi їм за тематикою, близькі за проблемами, що порушуються, нетрадицiйними поглядами, що в них висловлюються.

• будуватися в єдинiй системi, використовуючи принцип наступностi навчання. Важливо пiдкреслити, що цей принцип має бути прiоритетним. Потрiбно, щоб кожний вид роботи з розвитку мовлення розглядався вчителем з перспективою послiдовно зростаючих можливостей учнiв. Таким чином, кожний вид роботи з розвитку мовлення учнiв має спиратися на отриманi вже на попереднiх уроках вмiння та навички, розвивати та удосконалювати їх.

• спонукати учнів до творчостi, має сприяти закрiпленню та удосконаленню отриманих знань і умiнь. Рiзноманiтнi види власних висловлювань учителя-словесника повиннi бути грамотними, логiчними, емоцiйними та виразними. Для цього словеснику треба уникати таких якостей мови, як безсистемнiсть, монотоннiсть, багатослiвнiсть, непереконливість та ін. «Живе слово» вчителя має стати зразком монологiчної мови для учнiв. Таким «живим словом» може бути розповiдь про письменника, про iсторiю створення твору, усний вiдгук на вiдповiдь учня чи на його твiр, коментар до тексту, лекцiя на уроцi лiтератури. Ставлення школярiв до твору, їхнє розумiння його залежить вiд того, наскiльки буде змiстовна, виразна, переконлива i цiкава розповiдь учителя;

• здiйснюватися на кожному уроцi лiтератури i закрiплюватися на окремих спеціальних уроках –уроках розвитку мовлення, що є квiнтесенцiєю всiєї роботи з удосконалення мовленнєвих умiнь та навичок учнiв.


З метою розвитку монологічного та діалогічного писемного й усного мовлення школярів учителю доцільно розробити орієнтовну програму уроків розвитку мовлення школярів з методичними рекомендаціями щодо їх проведення. Програма може мати таку структуру:


1.Тема уроку розвитку мовлення.
2. Мета уроку.
3. Місце даного уроку в загальній системі вивчення окремої літературної теми.
4. Методичні рекомендації до уроку.

Серед уроків розвитку мовлення слід відзначити такі види:

1. Уроки навчання написання творчих робіт на основі життєвих вражень.
2. Уроки навчання складання усних відповідей на питання, доповідей.
3. Уроки навчання написання творів різних жанрів.
4. Уроки аналізу письмових робіт школярів.

Пропонуємо орієнтовну структуру уроку розвитку мовлення:

I. Вступне слово вчителя (зразок усного мовлення).

II. Словникова робота(пояснення значення незнайомих учням слів, історичний, лінгвістичний коментар).

III. Бесіда або діалог з учнями, групова робота (на цьому етапі учні розвивають навички чіткого і точного формулювання питання і відповіді).

IV. Переказ тексту (уривку) або розповідь учня (розвиток умінь і навичок роботи з текстом); складання плану.

V. Виразне читання(розвиток умінь учнів виразно читати тексти (уривки) епічних, ліричних, драматичних творів).

VІ. Обговорення, виправлення помилок, коментар.

VІІ. Заключне слово вчителя(короткий висновок, оцінка роботи на уроці).


З огляду на реальні можливості викладання світової літератури, уроки розвитку мовлення слід планувати у такий спосіб, щоб були представлені різні види, прийоми та форми робіт щодо розвитку діалогічного та монологічного усного та писемного мовлення учнів. Учитель має враховувати свої власні напрацювання та інтереси, індивідуальні особливості кожного класу, їхній рівень підготовки і творчо використовувати набутий досвід для організації уроків розвитку мовлення. Водночас слід наголосити, що кожний окремий урок розвитку мовлення має бути не випадковим, а розглядатися як необхідний елемент у системі уроків з вивчення окремої літературної теми, у загальній системі уроків розвитку мовленнєвих умінь та навичок учнів.

До роботи з організації розвитку мовлення учнiв висуваються такі вимоги:


1) активiзацiя мовленнєвої дiяльностi учнів iз залученням рiзноманiтної лексики та фразеологiї, образних засобiв мови залежно вiд теми висловлювання;


2) вiдповiднiсть запропонованих видiв роботи з розвитку мовлення учнiв їхнiм вiковим та психологiчним особливостям, рiвню розвитку школярiв;


3) врахування iдейно-художньої своєрідності лiтературного твору, при вивченнi якого ведеться робота з розвитку мовлення учнiв;


4) спрямованiсть на поглиблене читання лiтературного твору, розширення знань з лiтератури.

Серед видів робіт з розвитку мовлення, які мають готувати учні із світової літератури, зазначимо такі:

• виразне читання текстів (уривків) та читання напам‘ять;

• оповідь про життя письменника, поета;

• підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;

• переказ зі зміною особи оповідача, переказ з докладним цитуванням авторського тексту;

• оповідь про життя героя твору(персонажа) за колективно (самостійно) складеним простим (складним) планом;

• усний (письмовий) відгук на прочитану книгу;

• усна (письмова) (за планом) характеристика персонажа;

• написання простого (складного) плану твору (уривку);

• складання усної (письмової) оповіді за малюнком, ілюстрацією;

• складанняоповідання (казки) за прислів’ям;

• добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;

• введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;

• докладна зв’язна відповідь на поставлене запитання;

• перекази (докладний, вибірковий, стислий) невеликих за обсягом
епічних творів чи фрагментів з них;

• реферати на літературну тему (за одним та декількома джерелами);

• письмові творчі роботи, різні за обсягом, характером і жанром;

• план та конспект літературно-критичної статті.


Основний вид письмових висловлювань на уроках лiтератури – це творчi роботи рiзних жанрiв. Творчі роботи розподіляються на дві основні групи: твори на літературні теми та твори на основі життєвих вражень( за М.В. Колокольцевим). Під час оцінювання творчих робіт учитель зазвичай орієнтується на ступінь самостійності у підготовці такого виду робіт, на висловлені у них власні судження та враження від прочитаного твору.


Отже, готуючи різноманітні письмові висловлювання у процесі вивчення літератури, школярі набувають необхідних умінь та навичок, що мають практичний характер, сприяють розвитку їхньої читацької культури.

Джерело: zavuch.at.ua/2011-2012/Navch_metod/Metod_rekom/svitova_literatura.pdf

 

   

 МЕТА:  — познайомити учнів із самобутньою культурою Японії, її  

             своєрідністю; підготувати до сприйняття поезії М.Басьо; познайомити  

             з життям і творчістю поета; особливостями хоку як жанру поезії;

               — розвивати в учнів уміння сприймати та розуміти поезію, 

            асоціативне мислення: навички виступати перед аудиторією;

-         виховувати почуття прекрасного, любов до природи у всіх її проявах.

 

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 -Охайо годзаїмос!

Не дивуйтесь. Так вітаються в Японії. Дослівно: «Я встав і збираюся працювати»

Таке вітання невипадкове. Японці вважають, що «хороша людина – працьовита людина»

 Отже, ви зрозуміли, що сьогодні на уроці ми перенесемося у далеку Японію, познайомимося з культурою, традиціями, літературою цієї країни.

 

МУЗИКА

 Я хочу прочитати вам декілька поезій. Послухайте уважно. Висловіть своє враження.

 

Перед вродою квітів Соромно стало місяцю? – Сховався за хмаркою.	Немає нічого кращого за весну. Коли все навкруги розквітає. Краса квітів затьмарює все, в т.ч. красу місяця. І він сором’язливо ховається за хмаркою
Скільки різних трав! І в кожної свої квіти. Оце і є подвиг!	Захоплення природою, її розмаїттям, неповторністю, особливістю, красою. Так і люди: всі різні – і неповторні.
Білий лотос-цвіт: Не цурається багна, Із якого виріс	Прекрасна квітка лотоса росте серед болота, живлячись ним і прикрашаючи його. Воно для неї – найрідніше. Так і людина: якого б рівня не досягла – не повинна забувати: хто вона і звідки.
Мавпа зойкне – співчуття… А як плаче в непогідь Кинуте дитя?	Нам жаль мавпу, яка крикнула, заплакала від болю. А як важко, страшно, самотньо маленькій дитині, яку покинула мати: Хто зрозуміє її біль?
Повний місяць, Подивись на поверхню озера – Куди там усім красуням!	Люди милуються красою повного місяця, його відображенням у воді. Порівняння краси місяця з красунями дівчатами, які милуються собою у дзеркало.

 

 

 -  Чи згодні ви, що ця поезія є для незвичайною, загадковою. Можливо з першого разу – не завжди зрозумілою. Але – цікавою. Хочеться її ще раз перечитати, зрозуміти той прихований зміст, який вклав поет.

Ці вірші – це зразки класичної японської поезії. Називаються вони – хоку. Автором є один із найкращих, найзнаменитіших поетів Японії – Мацуо Басьо.

 Аби зрозуміти, відчути японську поезію, треба постаратися зрозуміти японців, їх мислення, їх ставлення до світу, до природи, до людини – познайомитися з Японією та японцями.

Отже, я вам пропоную здійснити подорож до Японії. (подорож розрахована на 2 уроки).

Готові подорожувати?

(Учні записують тему уроку)

 ІІІ. Презентація повідомлень про Японію.

 Японію називають «країною сонця, що сходить» або «країною вранішнього сонця».

Чому? Поясніть назву? Які асоціації викликає слово «сонце»?  (фото сонця) ( світло, тепло, квіти, весна, радість, краса, літо, червоний колір, яскравість, життя).

 Дійсно, сонце – це життя. І саме сонце зображене на прапорі Японії.

(фото прапора)

 Протягом тривалої історії японці створили самобутню культуру.

Для жителів Японії є традиційним відчуття прекрасного, пошук краси та гармонії у всьому, що їх оточує, любов до природи (до великого і до малого у ній – до гори Фудзіями і до маленького червоного кленового листочка), тісний зв’язок з нею.

І любов ця виховується з дитячих років.

Японці говорять: «Любіть природу, любіть квіти, любіть дерева, небо, красу у великому і малому – і ви навчитеся любити життя»

(вислів – на дошку)

Що ж це за країна – Японія?

Слово учням, які готували повідомлення.

 1.     Географ Легенда про створення Японії (карта Японії)

       Давня назва країни –Ямато перекладається як «Шлях гір». Японська легенда про створення Японії говорить: коли боги Ізанагі та Ізанамі по веселці спускалися з небес, Ізанагі своїм богатирським списом вдарив по воді, яка колихалася внизу. І тоді з його списа скотилась низка крапель і утворила вигнутий ланцюг островів.

Відео «Красива Японія» 

 2.     Культуролог розкаже про традиції Японії  та свята.

Фото – кімоно, ієрогліфи; відео – «Квітування сакури»

 

-         Які свята вам сподобались? Які б з них хотіли відзначати?

3.  Культуролог 

Чи любите ви пити чай? Як зазвичай ми п’ємо чай?

А для японців вживання чаю – справжнє свято, дійство. Вони влаштовують чайні церемонії – тя-но ю.

Про значення і зміст чайної церемонії і розповість Аліна.

       Отже, в чому суть чайної церемонії?

-         відсторонення від щоденних турбот -  спокій;

-         роздуми про життя, людину  — шанування;

-         спостереження за природою, злиття з нею – гармонія з усім світом.                         

 

Японія – країна, яка відкрила світові такі види мистецтва як ікебана, бонсай, орігамі, нецке.

 Нам про них розкажуть мистецтвознавці.

Японці дуже люблять живі квіти і зовсім не сприймають штучні. Бачать у кожній з них красу, властиву тільки їй, надають їм символічного значення (хризантема – довголіття, сакура (дика вишня чи слива) – швидкоплинність життя, лотос – любов до батьківщини), складають про них легенди.

  Однією з улюблених квіток японців є хризантема.

З хризантемою пов’язана легенда про походження японського народу. У далеку давнину в Китаї жив жадібний і жорстокий цар. Якось він дізнався, що в одній країні на океанському острові є чарівна золота квітка, яка приносить щастя. Захотів цар мати квітку, викликав сто юнаків і дівчат та наказав дістати йому цю квітку щастя. Гірко плакали дівчата, сумували юнаки, вирушаючи в далеку й небезпечну путь.

Коли молодь припливла на острів, дізналася, що та квітка — хризантема. Нова країна дуже сподобалася молодим, і вони вирішили не повертатися до злого царя. Стали вони тут жити щасливо, а квітку, яка принесла їм щастя, шанують і досі.

 3.     Мистецтвознавець познайомить нас з мистецтвом ікебани

  Фото ікебани

В Японії є притча про майстра чайної церемонії Рікю, сад якого славився на всю країну квітами повіліки. Подивитись на них вирішив і місцевий правитель. Коли він прийшов у визначений час, то з подивом виявив, що всі квіти у саду зрізані. Він розгнівався.  Правителя запросили до кімнати для чайної церемонії і там він побачив ікебана з одн-єдиної гілочки повіліки. Рікю приніс у жертву всі квіти свого саду, аби підкреслити їх красу в одній -найкращій.

 4.     Мистецтвознавецьрозкаже про своєрідне мистецтво вирощування дерев – бонсай

                 Відео — бонсай

5. МистецтвознавецьЧайка А розкаже,  що таке нецке

                   Відео – нецке

6. Ну а про мистецтво орігамі ви знаєте. І не тільки знаєте, але і вмієте створювати фігурки з паперу.

Слово -   мистецтвознавцю 

  7. Вчитель

В японському місті Кіото є незвичайний сад. На білому піску стоять на певній відстані один від одного 15 чорних необроблених каменів. Його називають «Сад каміння», «Філософський сад». Особливість цього саду в тому, що подорожні, монахи, які рухаються по периметру прямокутника вздовж монастирських стін або галереєю, бачать лише 14 каменів. Один із

них завжди залишається невидимим.

Для японців цей сад — символ істини, яку люди шукають і не можуть зна-

йти, а також натяк на те, що всі люди різні, у кожного своя правда

і до цього слід ставитися з розумінням.

   Відео «Сад каміння»

 ІV   Знайомство з життям і творчістю Мацуо Басьо.

Вчитель.

  Ми познайомилися з культурою, традиціями Японії.

А тепер спробуємо зрозуміти і літературу цієї країни, а саме поезію.

Японська поезія – як перлина, що схована у мушлі. Треба докласти зусиль, аби зрозуміти її. А допоможе нам у цьому поет, філософ, мандрівник М.Басьо.

 

Робота з портретом.

Яким бачиться нам поет? ( простий, скромний, бідно одягнений, розумний, задумливий, багато чого побачив у житті, життя було нелегким).

 

  — Яке життя прожив М.Басьо?

На партах – смужки паперу, на яких записані відомості про поета.

Необхідно відновити текст

 

            Біографія Мацуо Басьо

         Мацуо народився 1644 р. в замковому місті Уено провінції Іга в родині небагатого самурая, учителя каліграфії.

         В Японії існують певні традиції щодо імен. Так ім’я дитини змінюється кілька разів, аж поки у повнолітті людина не отримує «дорослого» імені; за японською традицією прізвище людини ставиться на першому місці, а ім’я – на другому. Перше  ім’я славетного поета Японії було Дзіністро. У 18 років він отримав ім’я Манефуса.

         Перший вірш Басьо, який дійшов до сучасників, датується 1662 роком.

         Басьо було 28 років, коли, незважаючи на умовляння та перестороги рідних, він залишив службу в домі місцевого феодала і подався до міста Едо з томиком своїх віршів і стає учителем поезії.

          Його учні були небагаті, лише один із них, син заможного купця, міг допомагати вчителю. Він подарував Мацуо Манефуса маленький будиночок поруч із невеликим ставком, на березі якого росли пальми (басьо). Будиночок почали називати Басьо-ан («бананова хижка»). Тоді поет узяв псевдонім Басьо.

         У 1682 році пожежа знищила значну частину Едо, згоріла і «бананова хижка» Басьо. Це дало поштовх поету до мандрів.

         Відтоді він ніде не жив подовгу, хоча його учні і відбудували «бананову хижку», але він зупинівся там тільки на короткий час і вирушав у нову подорож. Басьо їхав верхи і йшов пішки, а в мішку за плечима були всі його пожитки.

         За час подорожей поет створив п’ять щоденників, написаних ліричною прозою, яка чергується з віршами. 

         Він хотів бачити всю Японію і збирався на північ, але смерть застала його у місті Осака, де він помер, оточений своїми учнями.

 V.Поезія Мацуо Басьо

 М.Басьо писав у жанрі хоку.

Хоку– це неримований 3-рядковий вірш, у якому зображуються природа і людина у нерозривній єдності.

В оригіналі – певна кількість складів: 5-7-5 – всього 17.

Для хоку характерні– стислість, лаконічність, асоціативність, увага до найменшої деталі, простота.

Хоку– це поезія згадки, натяків, символів, людських переживань, емоцій, відчуттів, спогадів.

Хокувимагає від читача уяви, небайдужості, залучення власного життєвого досвіду.

Хоку– це океан, зменшений до розміру краплини. Але все одно залишається океаном.

Завдання. Прослухати вірш, який вважається одним із найкращих поезій М.Басьо. Спробуйте здогадатись про що йде мова (ілюстрація)

 

 

Фуру іке я Ковадзу тобі кому  Мідзу-но ото.

Старий ставок! Жабка стрибне – Сплеск пролунає

 

 -         Яку картину уявили? Кольори, звуки, рух?

-         Що сталося у природі?

-         Про що цей вірш?

(1.   І у старому ставку, зарослому водоростями та замуленому  — є життя;

(2.   зв’язок усього у природі – гармонія і поєднання. Стрибок жабки дав рух природі).

 

Ще одне хоку  (ілюстрація)

 

Кара-еда-ні Карасу-но томарікері Акі-но куре

На голій гілці Самотній ворон тихо старіє Осінній вечір         М.Лукаш

На висохлу гілку Сів ночувати крук. Глибока осінь    Г.Турков

 

 

Який настрій цього хоку?  Сумний осінній пейзаж – сірий осінній вечір, холодно, засохле дерево (не живе). Самотній крук ночує там, де його застав вечір. Немає кращого прихистку. Так і людина – мандрівець – самотній,  немає житла, друзів.

 

-         До чого закликає нас японська поезія?

Дослідник А Долін: «Японські поети повторюють знову й знову: вдивляйтесь у звичне – і побачите несподіване, вдивляйтесь у непривабливе – і побачите привабливе, вдивляйтесь у просте – і побачите складне, вдивляйтесь у частинки – і побачите ціле, вдивляйтесь у мале – і побачите велике. Вдивляйтеся, вслухайтеся, вникайте, не проходьте мимо. Побачити прекрасне і не залишитися байдужим – ось до чого закликає нас поезія хоку…»

 

 Домашнє завдання:

1.     Читати хоку, спробувати пояснити зміст.

2.     Скласти гроно «ознаки хоку»

3.     Продовжити хоку

          Довгий, довгий шлях –

          І ніхто не йде навстріч,

           ……………..  (Лиш осіння ніч)