У мовній комунікації (спілкуванні за допомогою мови) можуть виникати перешкоди: адресат іноді сприймає не той зміст, який хотів висловити мовець. Причини цього — або нерозуміння адресатом значення певних мовних засобів, або, частіше, помилки у висловлюванні мовця. Вони трапляються як в усному, так і в писемному мовленні.

В усному і писемному мовленні трапляються:

1. помилки у змісті:

— тема розкрита неповно;
-є щось зайве;
-перекручені факти;
-не простежується головна думка;
-не весь матеріал підпорядковано основній думці;

2. помилки у побудові висловлювання:

-зміст викладається непослідовно;
-не забезпечується зв'язок між окремими фразами;

3. мовленнєві помилки:

-слово вжите не в тому значенні;
-вжите зайве слово;
-невиправдано повторюються слова або однакова структура речень;
-неправильно поєднано (за змістом) слова;
-вжито засоби, що не відповідають стилю висловлювання;
-вжито слова, що не відповідають описуваній епосі;
-замість українських вжито слова іншої мови;

4. граматичні помилки:

-неправильно утворені слова;
-ненормативна форма слова;
-неправильно побудоване словосполучення чи речення;
-недоречно вжито засоби міжфразового зв'язку у тексті.

Тільки у писемному мовленні бувають:

1. орфографічні помилки:

-неправильно написане слово або сполучення слів;
-неправильний перенос у наступний рядок;
-неправильно скорочено слово;

2. пунктуаційні помилки:

-не поставлено потрібних розділових знаків;
-неправильно розставлено розділові знаки;
-поставлено зайві розділові знаки.

Тільки в усному мовленні розрізняють:

1. орфоепічні помилки:

-неправильна вимова звуків;
-ненормативна вимова звукосполучень;
-неправильне наголошування слів;

2. інтонаційні помилки:

-неправильне інтонування речень (паузи, темп вимови, підвищення і пониження голосу).