Урок Ця загадкова країна Японія. Мацуо Басьо. Хоку

 

   

 МЕТА:  — познайомити учнів із самобутньою культурою Японії, її  

             своєрідністю; підготувати до сприйняття поезії М.Басьо; познайомити  

             з життям і творчістю поета; особливостями хоку як жанру поезії;

               — розвивати в учнів уміння сприймати та розуміти поезію, 

            асоціативне мислення: навички виступати перед аудиторією;

-         виховувати почуття прекрасного, любов до природи у всіх її проявах.

 

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 -Охайо годзаїмос!

Не дивуйтесь. Так вітаються в Японії. Дослівно: «Я встав і збираюся працювати»

Таке вітання невипадкове. Японці вважають, що «хороша людина – працьовита людина»

 Отже, ви зрозуміли, що сьогодні на уроці ми перенесемося у далеку Японію, познайомимося з культурою, традиціями, літературою цієї країни.

 

МУЗИКА

 Я хочу прочитати вам декілька поезій. Послухайте уважно. Висловіть своє враження.

 

Перед вродою квітів

Соромно стало місяцю? –

Сховався за хмаркою.

Немає нічого кращого за весну. Коли все навкруги розквітає. Краса квітів затьмарює все, в т.ч. красу місяця. І він сором’язливо ховається за хмаркою

Скільки різних трав!

І в кожної свої квіти.

Оце і є подвиг!

Захоплення природою, її розмаїттям, неповторністю, особливістю, красою.

Так і люди: всі різні – і неповторні.

Білий лотос-цвіт:

Не цурається багна,

Із якого виріс

Прекрасна квітка лотоса росте серед болота, живлячись ним і прикрашаючи його. Воно для неї – найрідніше.

Так і людина: якого б рівня не досягла – не повинна забувати: хто вона і звідки.

Мавпа зойкне – співчуття…

А як плаче в непогідь

Кинуте дитя?

Нам жаль мавпу, яка крикнула, заплакала від болю.

А як важко, страшно, самотньо маленькій дитині, яку покинула мати: Хто зрозуміє її біль?

Повний місяць,

Подивись на поверхню озера – Куди там усім красуням!

Люди милуються красою повного місяця, його відображенням у воді. Порівняння краси місяця з красунями дівчатами, які милуються собою у дзеркало.

 

 

 -  Чи згодні ви, що ця поезія є для незвичайною, загадковою. Можливо з першого разу – не завжди зрозумілою. Але – цікавою. Хочеться її ще раз перечитати, зрозуміти той прихований зміст, який вклав поет.

Ці вірші – це зразки класичної японської поезії. Називаються вони – хоку. Автором є один із найкращих, найзнаменитіших поетів Японії – Мацуо Басьо.

 Аби зрозуміти, відчути японську поезію, треба постаратися зрозуміти японців, їх мислення, їх ставлення до світу, до природи, до людини – познайомитися з Японією та японцями.

Отже, я вам пропоную здійснити подорож до Японії. (подорож розрахована на 2 уроки).

Готові подорожувати?

(Учні записують тему уроку)

 ІІІ. Презентація повідомлень про Японію.

 Японію називають «країною сонця, що сходить» або «країною вранішнього сонця».

Чому? Поясніть назву? Які асоціації викликає слово «сонце»(фото сонця) ( світло, тепло, квіти, весна, радість, краса, літо, червоний колір, яскравість, життя).

 Дійсно, сонце – це життя. І саме сонце зображене на прапорі Японії.

(фото прапора)

 Протягом тривалої історії японці створили самобутню культуру.

Для жителів Японії є традиційним відчуття прекрасного, пошук краси та гармонії у всьому, що їх оточує, любов до природи (до великого і до малого у ній – до гори Фудзіями і до маленького червоного кленового листочка), тісний зв’язок з нею.

І любов ця виховується з дитячих років.

Японці говорять: «Любіть природу, любіть квіти, любіть дерева, небо, красу у великому і малому – і ви навчитеся любити життя»

(вислів – на дошку)

Що ж це за країна – Японія?

Слово учням, які готували повідомлення.

 1.     Географ Легенда про створення Японії (карта Японії)

       Давня назва країни –Ямато перекладається як «Шлях гір». Японська легенда про створення Японії говорить: коли боги Ізанагі та Ізанамі по веселці спускалися з небес, Ізанагі своїм богатирським списом вдарив по воді, яка колихалася внизу. І тоді з його списа скотилась низка крапель і утворила вигнутий ланцюг островів.

Відео «Красива Японія» 

 2.     Культуролог розкаже про традиції Японії  та свята.

Фото – кімоно, ієрогліфи; відео – «Квітування сакури»

 

-         Які свята вам сподобались? Які б з них хотіли відзначати?

3.  Культуролог 

Чи любите ви пити чай? Як зазвичай ми п’ємо чай?

А для японців вживання чаю – справжнє свято, дійство. Вони влаштовують чайні церемонії – тя-но ю.

Про значення і зміст чайної церемонії і розповість Аліна.

       Отже, в чому суть чайної церемонії?

-         відсторонення від щоденних турбот -  спокій;

-         роздуми про життя, людину  — шанування;

-         спостереження за природою, злиття з нею – гармонія з усім світом.                         

 

Японія – країна, яка відкрила світові такі види мистецтва як ікебана, бонсай, орігамі, нецке.

 Нам про них розкажуть мистецтвознавці.

Японці дуже люблять живі квіти і зовсім не сприймають штучні. Бачать у кожній з них красу, властиву тільки їй, надають їм символічного значення (хризантема – довголіття, сакура (дика вишня чи слива) – швидкоплинність життя, лотос – любов до батьківщини), складають про них легенди.

  Однією з улюблених квіток японців є хризантема.

З хризантемою пов’язана легенда про походження японського народу. У далеку давнину в Китаї жив жадібний і жорстокий цар. Якось він дізнався, що в одній країні на океанському острові є чарівна золота квітка, яка приносить щастя. Захотів цар мати квітку, викликав сто юнаків і дівчат та наказав дістати йому цю квітку щастя. Гірко плакали дівчата, сумували юнаки, вирушаючи в далеку й небезпечну путь.

Коли молодь припливла на острів, дізналася, що та квітка — хризантема. Нова країна дуже сподобалася молодим, і вони вирішили не повертатися до злого царя. Стали вони тут жити щасливо, а квітку, яка принесла їм щастя, шанують і досі.

 3.     Мистецтвознавець познайомить нас з мистецтвом ікебани

  Фото ікебани

В Японії є притча про майстра чайної церемонії Рікю, сад якого славився на всю країну квітами повіліки. Подивитись на них вирішив і місцевий правитель. Коли він прийшов у визначений час, то з подивом виявив, що всі квіти у саду зрізані. Він розгнівався.  Правителя запросили до кімнати для чайної церемонії і там він побачив ікебана з одн-єдиної гілочки повіліки. Рікю приніс у жертву всі квіти свого саду, аби підкреслити їх красу в одній -найкращій.

 4.     Мистецтвознавецьрозкаже про своєрідне мистецтво вирощування дерев – бонсай

                 Відео — бонсай

5. МистецтвознавецьЧайка А розкаже,  що таке нецке

                   Відео – нецке

6. Ну а про мистецтво орігамі ви знаєте. І не тільки знаєте, але і вмієте створювати фігурки з паперу.

Слово -   мистецтвознавцю 

  7. Вчитель

В японському місті Кіото є незвичайний сад. На білому піску стоять на певній відстані один від одного 15 чорних необроблених каменів. Його називають «Сад каміння», «Філософський сад». Особливість цього саду в тому, що подорожні, монахи, які рухаються по периметру прямокутника вздовж монастирських стін або галереєю, бачать лише 14 каменів. Один із

них завжди залишається невидимим.

Для японців цей сад — символ істини, яку люди шукають і не можуть зна-

йти, а також натяк на те, що всі люди різні, у кожного своя правда

і до цього слід ставитися з розумінням.

   Відео «Сад каміння»

 ІV   Знайомство з життям і творчістю Мацуо Басьо.

Вчитель.

  Ми познайомилися з культурою, традиціями Японії.

А тепер спробуємо зрозуміти і літературу цієї країни, а саме поезію.

Японська поезія – як перлина, що схована у мушлі. Треба докласти зусиль, аби зрозуміти її. А допоможе нам у цьому поет, філософ, мандрівник М.Басьо.

 

Робота з портретом.

Яким бачиться нам поет? ( простий, скромний, бідно одягнений, розумний, задумливий, багато чого побачив у житті, життя було нелегким).

 

  — Яке життя прожив М.Басьо?

На партах – смужки паперу, на яких записані відомості про поета.

Необхідно відновити текст

 

            Біографія Мацуо Басьо

         Мацуо народився 1644 р. в замковому місті Уено провінції Іга в родині небагатого самурая, учителя каліграфії.

         В Японії існують певні традиції щодо імен. Так ім’я дитини змінюється кілька разів, аж поки у повнолітті людина не отримує «дорослого» імені; за японською традицією прізвище людини ставиться на першому місці, а імя – на другому. Перше  ім’я славетного поета Японії було Дзіністро. У 18 років він отримав ім’я Манефуса.

         Перший вірш Басьо, який дійшов до сучасників, датується 1662 роком.

         Басьо було 28 років, коли, незважаючи на умовляння та перестороги рідних, він залишив службу в домі місцевого феодала і подався до міста Едо з томиком своїх віршів і стає учителем поезії.

          Його учні були небагаті, лише один із них, син заможного купця, міг допомагати вчителю. Він подарував Мацуо Манефуса маленький будиночок поруч із невеликим ставком, на березі якого росли пальми (басьо). Будиночок почали називати Басьо-ан («бананова хижка»). Тоді поет узяв псевдонім Басьо.

         У 1682 році пожежа знищила значну частину Едо, згоріла і «бананова хижка» Басьо. Це дало поштовх поету до мандрів.

         Відтоді він ніде не жив подовгу, хоча його учні і відбудували «бананову хижку», але він зупинівся там тільки на короткий час і вирушав у нову подорож. Басьо їхав верхи і йшов пішки, а в мішку за плечима були всі його пожитки.

         За час подорожей поет створив пять щоденників, написаних ліричною прозою, яка чергується з віршами. 

         Він хотів бачити всю Японію і збирався на північ, але смерть застала його у місті Осака, де він помер, оточений своїми учнями.

 V.Поезія Мацуо Басьо

 М.Басьо писав у жанрі хоку.

Хоку– це неримований 3-рядковий вірш, у якому зображуються природа і людина у нерозривній єдності.

В оригіналі – певна кількість складів: 5-7-5 – всього 17.

Для хоку характерні– стислість, лаконічність, асоціативність, увага до найменшої деталі, простота.

Хоку– це поезія згадки, натяків, символів, людських переживань, емоцій, відчуттів, спогадів.

Хокувимагає від читача уяви, небайдужості, залучення власного життєвого досвіду.

Хоку– це океан, зменшений до розміру краплини. Але все одно залишається океаном.

Завдання. Прослухати вірш, який вважається одним із найкращих поезій М.Басьо. Спробуйте здогадатись про що йде мова (ілюстрація)

 

 

Фуру іке я

Ковадзу тобі кому

 Мідзу-но ото.

Старий ставок!

Жабка стрибне –

Сплеск пролунає

 

 -         Яку картину уявили? Кольори, звуки, рух?

-         Що сталося у природі?

-         Про що цей вірш?

(1.   І у старому ставку, зарослому водоростями та замуленому  — є життя;

(2.   зв’язок усього у природі – гармонія і поєднання. Стрибок жабки дав рух природі).

 

Ще одне хоку  (ілюстрація)

 

Кара-еда-ні

Карасу-но томарікері

Акі-но куре

На голій гілці

Самотній ворон тихо старіє

Осінній вечір

        М.Лукаш

На висохлу гілку

Сів ночувати крук.

Глибока осінь

   Г.Турков

 

 

Який настрій цього хоку?  Сумний осінній пейзаж – сірий осінній вечір, холодно, засохле дерево (не живе). Самотній крук ночує там, де його застав вечір. Немає кращого прихистку. Так і людина – мандрівець – самотній,  немає житла, друзів.

 

-         До чого закликає нас японська поезія?

Дослідник А Долін: «Японські поети повторюють знову й знову: вдивляйтесь у звичне – і побачите несподіване, вдивляйтесь у непривабливе – і побачите привабливе, вдивляйтесь у просте – і побачите складне, вдивляйтесь у частинки – і побачите ціле, вдивляйтесь у мале – і побачите велике. Вдивляйтеся, вслухайтеся, вникайте, не проходьте мимо. Побачити прекрасне і не залишитися байдужим – ось до чого закликає нас поезія хоку…»

 

 Домашнє завдання:

1.     Читати хоку, спробувати пояснити зміст.

2.     Скласти гроно «ознаки хоку»

3.     Продовжити хоку

          Довгий, довгий шлях –

          І ніхто не йде навстріч,

           ……………..  (Лиш осіння ніч)

 

Обсудить у себя 0
Комментарии (0)
Чтобы комментировать надо зарегистрироваться или если вы уже регистрировались войти в свой аккаунт.

Войти через социальные сети: