Категория: ШколаМетодична зала

Філіпська О.М. Розвиток творчого мислення учнів на уроках світової літератури засобами інноваційних технологій

 

Мета літературної освіти – ввести учнів у світ прекрасного, прилучити до національного і світового мистецтва слова, виховувати потребу в читанні, інтерес до художнього слова, високі естетичні смаки, здатність творчо сприймати прочитане.                                                                                                   

            Український педагог В. Сухомлинський свого часу сказав: «Однією з найсерйозніших хиб нашої шкільної практики є те, що, навчаючи дітей,  працює переважно вчитель».

         Т.Чередник зазначає: «Якщо учень емоційно не включений до процесу навчання, якщо відсутній діалог між ним і твором, якщо проблеми, що обговорюються в процесі читання, не торкаються душі реципієнта, то найвірогідніше результативність уроку буде низькою».

Урок літератури ефективний тоді, коли на ньому немає жодного пасивного учня. Як досягти цього?

Ефективним засобом реалізації цього завдання є інноваційні технології, які пробуджують потяг до самовизначення, самоусвідомлення, дають змогу зазирнути в себе і одночасно спрямовані на розвиток здатності учнів до спільної діяльності. ристання сучасних педагогічних технологій.

Тому методичною темою обрала «Розвиток творчого мислення учнів засобами інноваційних технологій».

Актуальність досвідуполягає в тому, що інноваційні технології:

-         розвивають і формують творче мислення учнів;

-         формують здатність до самостійної праці;

-   сприяють виробленню навичок роботи з різними інформаційними джерелами;

-         привчають до групової діяльності;

-    залучають власний досвід учня;

-             сприяють підвищенню інтересу до вивчення предмета.

              Теоретичною основою досвідує технологія критичного мислення        ( М.Ліпман, К Мередит, Д.Клустер, Ч.Темпл, Дж. Стил, К Баханов,), технологія інтерактивного навчання (Дж. Шерман, Г.Фріц, О.Пометун, Л.Пироженко, Т.Ремех); проектна  технологія (Дж.Дьюї, В. Кілпатрік, Л.Трамп); технологія проблемного навчання (Дж. ДьюЇ, І. Лернер,            М. Скаткін М.Махмутов, П.Підкасистий); технологія комп’ютерного (інформаційного) навчання (А.Єршов). 

           Сутність досвідуполягає в особливостях проектування педагогічного процесу, який базується на основі раціонального поєднання елементів названих вище інноваційних технологій та традиційних  навчання та розвитку особистості.

     Мета досвіду:

  — розвивати інтелектуальні та творчі особистісні якості учнів з урахуванням їх інтересів, мотивів, системи цінностей;

  — залучати учнів до систематичної, творчої, пошукової, роботи;

  — виховувати активну, компетентну, креативну особистість, яка вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми.

                        Практична значущістьдосвіду полягає в тому, що реалізація інноваційного підходу до навчання учнів дозволяє підняти на якісно новий рівень педагогічний процес, підвищити рівень навчальних досягнень, забезпечує психолого — емоційну комфортність і подальшу соціальну адаптованість школярів, готовність реалізувати особисті якості в індивідуальній чи колективній діяльності (в системі «учитель — учень», «учень — учень»).                                                         

         Формування творчої людини засобами літератури передбачає:     

 -       систематичне розв'язання різноманітних творчих завдань;

 -       залучення до роботи на уроці всіх учнів;

 -       активна робота з текстом;

 -       проблемний підхід до вивчення творів;

 -        врахування вікових особливостей учнів.

 Технологія критичного мислення

     За М.Ліпманом, критичне мислення  «вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно а) засновується на критеріях, б) є таким, що самокоректується, в) пливе до контексту.»

         Критичне мислення – це здатність людини самостійно аналізувати інформацію; аргументувати свої думки, змінювати їх, якщо вони неправильні; розпізнавати пропаганду; відкритість до сприймання інших поглядів.

         Д.Чаффі у книзі «Шлях мислення. Кроки до багатого життя» визначає ознаки, які визначають критично мислячу людину:

  — відкритість до інших думок, тобто здатність уважно прислухатися до інших поглядів;

  — компетентність – прагнення обґрунтовувати свою думку за допомогою знання справи;

  — інтелектуальна активність;

  — допитливість – вміння проникнути у сутність джерел інформації;

  — незалежність мислення – відсутність побоювання непогодження з групою, здатність до критичного сприйняття думок інших;

Проникливість – здатність до проникнення в сутність питання;

Самокритичність – розуміння особливостей свого мислення.

            Технологія розвитку критичного мислення включає в себе три обов'язкові компоненти уроку:

1.      Активізація (очікування, окреслення мети уроку),

2.      Усвідомлення (змістово-пошукова та перетворювальна діяльність).

3.      Рефлексія (системно-узагальнювальна діяльність).

                    На етапі активізації приділяю  увагу мотивації навчання;аби допомогти учням поновити попередні знання, пробудити їхню цікавість і спонукати до пошуку, використовую прийоми інтерактивного, проблемного навчання:

         — ігрові прийоми (наприклад, перепусткою на урок є слово-код: пропонується назвати імена героїв грецьких міфів, якщо про них говорили на попередньому уроці, або перелічити цінності, які Скрудж вважав головними у житті.);

           — прийом «Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися» ( під час вивчення теми «Найдавніші пам’ятки світової літератури» учні порівнюють Біблію, Веди, Коран)

         — прийоми «Гронування»,   — повторення основних факті попередньої теми; наприклад: ознаки байки чи Рільке і Україна

          «Вільне письмо»;

       -  проблемні запитання  (наприклад, «Коли слабкий стає сильним?»          ( Р.Кіплінг «Мауглі»,Дж.Олдрідж «Останній дюйм»);

          — прийом «Центон» (від латинської cento – клаптикова ковдра)    створити вірш чи невеликий прозовий текст, цілком складені з рядків інших творів. Наприклад:   Однажды в холодную зимнюю пору

                                               Сижу за решеткой в темнице строй.

                                               Смотрю, поднимается медленно вгору

                                             Вскормленный в неволе орел молодой.                        — прийом  «Розсип епізодів» (відновлення порушеної послідовності перевіряючизнання учнями тексту художнього твору, фактів життєвого шляху письменника чи літературного героя); 

         — літературні диктанти (як на перевірку знання тексту, так і на уміння логічно мислити);

         — розгадування кросвордів;

       — вікторини;

       — евристичну бесіду, яка дозволяє перевірити глибину розуміння матеріалу, контролювати процес засвоєння знань і виявлення можливих прогалин;

— визначити колір, настрій художнього твору ( зокрема поезії);

         На етапі усвідомлення, безперечно, головну роль відіграє робота з текстом художнього твору, і йому мають бути підпорядковані всі елементи структури уроку.

         Залежно від віку учнів варіюю види і прийоми роботи.Умолодшому підлітковому віці це:

           читання і переказ:

         — переказ ланцюжком;

         — читання у ролях;

         — формулювання запитань літературному герою (письменнику)– наприклад: питання Тарасу Бульбі, Скруджеві;

         — переказ від імені…(скажімо, від другорядного персонажа чи навіть предмета – переказ від імені дітей Тонкого ( оповідання А Чехова), від імені Біргелера ( оповідання Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»));

         — читання з передбаченням (головне — щоб текст був незнайомим) – А.Міцкевич «Альпухара»;

          — зміни сюжет твору, придумай іншу кінцівку ( А.Сент-Екзюпері «Маленький принц», О Пушкін «Пісня про віщого Олега» — Що було б, якби князь не повірив волхву?)

         Для старших підлітків є характерним "…сприйняття…літературного  твору лише у співвіднесенні з власним внутрішнім світом" (В.В.Гладишев). Тут важливо сфокусувати увагу учня на проблемних питаннях і шляхах їхніх вирішень. З цією метою доцільно використовувати, окрім наведених вище, такі види роботи:

         — "Мозковий штурм";

         — розігрування ситуації за ролями (за О.І.Пометун — епізод з літературного твору, в якому представлена поведінка певного персонажа, причому важливі не акторські здібності учасників гри, а здатність зрозуміти проблему з точки зору саме персонажа) – вивчаючи байки, твори В Скотта «Айвенго», О.Генрі «Останній листок», Лж.Олдріджа «Останній дюйм», Дж. Лондона «Любов до життя»;

         — "Обери позицію" (пояснення власного вибору, сприйняття інших точок зору на поставлену проблему, обстоювання або зміна позиції після обговорення) – Берман з новели О.Генрі «Останній листок» герой чи звичайна людина?;Чи можна зрозуміти та виправдати поведінку Андрія  з повісті М.Гоголя «Тарас Бульба»?

        — використовую дилеми ( наприклад:, як має повестися Ровена, знаходячись у полоні де Брасі: 1) вийти за нього заміж і, таким чином, врятувати Айвенго та Седріка чи 2) відмовити де Брасі і зберегти вірність Айвенго ( за романом В.Скотта «Айвенго»);

        Педагогічна провокація” або категоричне твердження, що спонукає до дискусії. Наприклад: „Скрудж – жертва, його треба пожаліти”.

         У період ранньої юності спостерігається дистанційований тип сприйняття, коли учень уже розрізняє власну моральну площину поведінки і певну умовність, створену уявою письменника. Щоб залучити учня до сприйняття морального досвіду людства через літературний твір, щоб допомогти йому зрозуміти причини і наслідки буття, необхідна поглиблена робота текстом, зростає значущість пошукової діяльності. На думку      О.О. Ісаєвої, метою пошукової діяльності є "…розвинути певні вміння та навички, потрібні для вирішення нестандартних завдань, навчити самостійного дослідження…". Тому до описаних вище видів роботи додаються такі:

         — зіставлення аргументів (групи учнів презентують дібрану інформацію про бачення проблеми з різних точок зору. Наприклад:  Чичиков — «подлец и приобретатель» чи зразок послідовності у веденні бізнесу?; Дон Кіхот – герой чи пародійний персонаж?);

         — зіставлення твору з екранізацією, ( Булгаков «Майстер і Маргарита», Ф.Дюрренматт «Гостина старої дами»)

         — зіставлення підрядника і кількох варіантів перекладу ( поезія В.Шекспіра, П.Верлена)

         — застосування фонової інформації у процесі вивчення конкретної теми(наприклад, оглядові теми – епоха Відродження. Література ХІХ століття або під час обговорення теорії Раскольникова варто згадати про ідеологічні пошуки 60-х років позаминулого століття, ідеї Ф.Ніцше).

      — часто використовую на уроках музику, живопис, кіно, відео з метою створення певної атмосфери уроку, показу зв’язків між видами мистецтв     ( В.Скотт – середньовічна музика, А.К. Дойль – музика з фільму про Шерлока Хомса; ілюстрації дотворів, що вивчаються чи репродукцій картин, які можна співвіднести зі змістом літературних творів ( наприклад, Ф.Кафка «Перевтілення» та картина Е.Мунка «Крик», поезія модерністів ХХ століття та полотна художників-модерністів, абстракционістів).

         На етапі  рефлексії  найчастіше пропоную:

                  — узагальнити знання за допомогою гронування;

           — закінчити речення: «Сьогодні на уроці я зрозумів…», «Від сьогодні я…», «Образ… допоміг висловити письменнику думку…»;

         — поставити запитання письменнику або герою, наприклад: тарасу Бульбі

          -  написати листа,  наприклад: лист Маленькому принцу, Сніговій Королеві;

           — прийом «Так чи ні»;

          — прийом « Викинути зайве»

            — прийом «Прес»;

           створити сенкан;

         — прийом «Лови помилку» (виправлення фактичних помилок у тексті, при визначенні теоретико-літературних понять та фактів з життя і творчості письменника);

         -  «Вільне письмо»;

          — «Постав себе на місце героя»;

          — прийом «Кенінг» ( асоціація) – до явища, образу, поняття дібрати асоціацію у формі словосполучення, яке складається з двох іменників: Н.в+Р.в ( н., небо – країна сонця, сонце – вогонь неба, Прометей – велетень духу);

        — прийом «Літературна скринька» — перевірка теорії літератури;

        — «Методика одного речення» — учні коментують епіграф, підводять підсумок.

 

Обсудить у себя 0
Комментарии (0)
Чтобы комментировать надо зарегистрироваться или если вы уже регистрировались войти в свой аккаунт.

Войти через социальные сети: